Українські народні казки

Подарунки звірів

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили були дід і баба. Баба сиділа дома, пряла пряжу, а дід ходив у ліс на полювання.

Одного разу дід зібрався на полювання. Іде і бачить, біжить заєць. Дід хотів його вбити, але заєць промовив людським голосом:

— Не вбивай мене, я тобі в пригоді стану.

Дід пожалів його і відпустив. Ішов, ішов і зустрів вовка. Вовк так само, як і заєць, попросив діда його не вбивати. Дід і його відпустив. Потім йому трапилися ведмідь і лисиця. Дід і їх відпустив. Так і повернувся додому ні з чим.

Прийшла зима. В діда і баби не було що їсти. Одного вечора сиділи вони на печі і грілися. Коли це чують, що хтось шкребе в двері. Дід відчинив, а там стояли ведмідь, вовк та заєць з лисицею. Заєць заніс до хати моркву, капусту, бурячок. Лисичка принесла курей та гусей. Вовк пригнав отару овець. А ведмідь приніс меду. Дід з бабою були дуже раді. І стали вони жити-поживати і добра наживати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Лузан Любов Павлівна (1948 року народження), Дніпропетровська область, Софіївський район, Сергіївка 192 (7371г). Подарунки звірів. СУС порівн. 159. Записав Гайдук Микола 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.