Подивись на небо

Українська народна казка Кіровоградщини

Он там, далеко, у небесній блакиті пливуть хмаринки. Які вони гарні! Які вони різні! Он та схожа на білу троянду. А та — як корабель з вітрилами. А на самісінькому обрії, наче рожеве дерево, летить над землею, махає дивним віттям, рідну землю вітає.

— Подружко, подружко, як ти почуваєшся? — питає одна одну.

— Радісно мені, весело, — відповідає та, — земля піді мною держави славної України. Степи широкії, ріки бистрії, міста прекраснії, люди працьовитії — це все її, України.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

220 (8119). Подивись на небо. СУС —, новотвір. Написано 2010 року. Федоров Юрій. Кіровоградська область, Вільшанський район, Сухий Ташлик