Українські народні казки

Половик і курочка

Українська народна казка про тварин

Діялося то навесні. Одного дня вивела курочка курята на двір та й водить, а они шукають собі черв’ячків, бігають по току. Але придивився половик та й зачав спускатися, аби імити кури. Курочка насторочила пір’я, розпростерла крила та й кричить: «Не дам, не дам!» Половик каже: «Я не просю, я сам йму!»

Але учув ґазда, що ся робить, та й з рушниці бевх! Та й половика убив. Каже курочка до курят: «Дивіть ви ся добре, котре наш ворог, аби ся від його дітей ховати, бо їх є багато, що раді би знищити усі кури».

Походження та примітки

Половик і курочка. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. А. Онищук на початку XX ст. у с. Волчківці Снятинського пов. (Гуцульщина) від І. Гавдуника. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 376.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.