Українські народні казки

Поради соловейка

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Один чоловік піймав соловейка і вирішив його вбити. Та пташка каже до нього:

— Не вбивай мене! Що тобі з моєї смерті? Краще пусти мене, і я тобі дам кілька гарних порад.

Чоловік зрадів і пообіцяв відпустити лише після того, як соловей розкаже про ці поради.

І каже соловей:

— Не їж того, що не годиться. Не шкодуй за тим, чого не повернути. Ніколи речам неправдивим не вір.

Почувши це, чоловік відпустив соловейка. А птах невдовзі повернувся, щоб подивитися, чи дотримує чоловік його порад. Підлетів птах угору і каже до чоловіка:

— Зле зробив, що мене відпустив. Якби ти знав, який я скарб маю, ти б ніколи, ніколи мене не пустив би на волю. В мене є дуже дорога перлина. Вона може зробити тебе багачем.

Чоловік вислухав соловейка і засмутився. Він почав гукати до пташки, щоб вона повернулась до нього, обіцяв турбуватися про неї. На всі прохання і вмовляння соловейко відповів:

— Тепер я пізнав тебе. Ти нерозумний чоловік. Все, чому я прагнув тебе навчити, даремна справа. Ти шкодуєш за тим, що вже не можна повернути. Неправдивим речам ти віриш. Бувай! Та згадуй в майбутньому про мої поради.

Соловейко полетів, а чоловік ще довго дивився йому вслід.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

102 (5162). Поради соловейка. СУС —. Записано 2008 року. Балух Павліна Йосипівна (1939). Черкаська область, Монастирищенський район, Леухи

Поради соловейка

Українська народна казка Поділля

Один чоловік піймав соловейка і хотів його з їсти. Але пташка каже йому:

— Не їж мене, бо мною не наїсися. Відпусти мене, а я тебе навчу трьох речей, які у великій пригоді стануть.

Чоловік послухав і відпустив його. Соловей злетів та й каже:

— Ніколи не їж того, що не годиться. А ще не шкодуй за тим,

чого не можна повернути. Не вір неподобним речам.

Але соловей хотів довідатись, чи навчився чоловік його ради. Полетів угору і кричить до нього:

— 0-о-о! Зле зробив, що відпустив мене. Якби ти знав, який

я скарбу у собі маю, ніколи не пустив би.

Почув це чоловік і дуже засмутився. Підскочив угору до соловейка і просив, щоб він повернувся до нього. Тоді соловейко й каже:

— Шлепер я бачу, що ти дурний чоловік. Все, чого я тебе вчив, пішло марно. І шкодуєш за тим, що вже не можна повернути. Неподобним речам повірив. Дивись, який я маленький. Де ж у мені може вміститися велика перлина?!

Та й полетів.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

43 (5995). Поради соловейка. СУС —. Записала Чехомова Оксана 2008 року. Паєнк Валентина). Хмельницька область, Хмельницький район, Мацьківці