Українські народні казки

Поради соловейка

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Один чоловік піймав соловейка і вирішив його вбити. Та пташка каже до нього:

— Не вбивай мене! Що тобі з моєї смерті? Краще пусти мене, і я тобі дам кілька гарних порад.

Чоловік зрадів і пообіцяв відпустити лише після того, як соловей розкаже про ці поради.

І каже соловей:

— Не їж того, що не годиться. Не шкодуй за тим, чого не повернути. Ніколи речам неправдивим не вір.

Почувши це, чоловік відпустив соловейка. А птах невдовзі повернувся, щоб подивитися, чи дотримує чоловік його порад. Підлетів птах угору і каже до чоловіка:

— Зле зробив, що мене відпустив. Якби ти знав, який я скарб маю, ти б ніколи, ніколи мене не пустив би на волю. В мене є дуже дорога перлина. Вона може зробити тебе багачем.

Чоловік вислухав соловейка і засмутився. Він почав гукати до пташки, щоб вона повернулась до нього, обіцяв турбуватися про неї. На всі прохання і вмовляння соловейко відповів:

— Тепер я пізнав тебе. Ти нерозумний чоловік. Все, чому я прагнув тебе навчити, даремна справа. Ти шкодуєш за тим, що вже не можна повернути. Неправдивим речам ти віриш. Бувай! Та згадуй в майбутньому про мої поради.

Соловейко полетів, а чоловік ще довго дивився йому вслід.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

102 (5162). Поради соловейка. СУС —. Записано 2008 року.
Оповідач: Балух Павліна Йосипівна (1939 року народження), село Леухи, Монастирищенський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.