Українські народні казки

Пори року

Українська народна казка Кіровоградщини

Жили батько Рік і мати Земля. І було у них чотири дочки-красуні: Зима, Осінь, Літо, Весна. Зима була білолиця, червонощока, а характером сувора, жартів не любила. Весна ніжна, лагідна, із зеленими очима, які так і сяяли, мов та веселка. Осінь мала золоті коси, а очі були сумними-сумними, плакала часто.

Кожній дочці батьки самі вибрали вбрання. Зиму одягали в біле плаття, Весну — в зелене, для Літа — барвисте, а для Осені — золоте. Дружно жили, разом робили. От тільки як треба одягатися, так і сваряться між собою дівчата. Одягає Зима біле вбрання, а Літо і говорить:

— І я хочу таке.

Надіває Осінь золоте плаття, а Весна і собі мріє таке ж одягнути.

Терпіли батьки їхні сварки, а одного разу і вирішили:

— Ну що ж, нехай кожна надіне вбрання того кольору, який подобається.

Одяглися дівчатка, радіють. Літо в білому, Весна — в золотому, Зима наділа зелений наряд, а Осінь — яскравий, мов веселка.

Ой, що ж то почало діятися на світі! Сніг, дощ, спека, мороз, листопад — все переплуталось, все було разом. Врожай не встиг достигнути, пташенята і звірята не встигли вирости. Отже, недовго довелося носити дівчатам чужий одяг. Звірі, птахи, люди прийшли до них додому, просять:

— Любі пори року, надіньте своє звичайне вбрання, яке вам батьки дали, а то жити неможливо.

Вислухали сестри це і зрозуміли, що кожна носить не просто одяг, а одяг життя для всього живого на Землі. І з тих пір кожна носить те вбрання, що батьки їй дали. І живуть вони в мирі і злагоді.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

287 (8189). Пори року. СУС —, новотвір. Записано 2010 року. Шепеленко М. І. (1929). Кіровоградська область, Компаніївський район, Лозуватка