Українські народні казки

Порозумілися

Українська народна казка Поділля

Було це одного літнього дня. Жала молода селянка жито край дороги. От їде пан. Захотів він покепкувати з дівчини і, не привітавшись, запитує:

— Що це за дєрєвня?

— Що це за дерева? Оце дуб, ото граб, а там береза. А тобі чого треба?

— Та я тебе не це питаю.

— А що?

— Я хочу знати, що це за село?

— А-а-а, що то зацвіло? А то Никодимова гречка та Горпинині соняшники по бараболі.

— Я ж тебе не це питаю.

— А що?

— Скажи мені, кого ви в селі слухаєте?

— О-о-о! Та у нас в селі є один хлопець. Ото як вийде він у свято на вулицю, та як стане на сопілці грати, то і старі, і малі, і молоді — все село його слухає.

— Та я ж тебе не це питаю. Скажи мені, хто у вас в селі найстарший?

— А знаєте, є у нас в селі баба Терпелиха, то їй уже від Трійці дев’яносто дев’ятий рік пішов. Ото вона у нашому селі найстарша.

Нічого іншого не залишалося панові, як їхати далі, так нічого і не дізнавшись. Хотів пан над дівчиною покепкувати, та сталося так, що покепкували над ним.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

74 (7043). «Порозумілися». СУС — 220***. Записано 2009 року. Харків Віра Левківна (1927). Вінницька область, Погребищенський район, Чапаївка