Походження крота

Українська народна казка Чернігівщини

Бідний і багач мали якось разом поле і засіяли одним насінням. Але бідному Господь поблагословив і йому вродилося, а багатому — ні. Ото багатий відцурався свого поля та й каже до бідного:

— То моє поле вродило, а не твоє.

Бідний розважає, а багатий і слухати не хоче, далі йому й кажe:

— Коли ти, бідняче, не віриш, то завтра вранці підемо на поле і нас сам Бог розсудить.

Бідний пішов додому. А багатий узяв на полі бідного викопав яму та посадив туди свого сина й каже до нього:

— Гляди, сину! Як я завтра запитаю, чиє це поле, то ти скажи, що це поле не бідного, а багатого.

Прикрив його соломою та й пішов додому. Ранком зібрали громаду, приходять на поле, багатий і питає:

— Скажи, Боже, чиє це поле бідного чи багатого?

— Багатого, багатого! — вилітає голос з середини поля.

А Господь з-поміж народу:

— Не слухайте! То убогого поле.

Розказав Господь усе народу і до багачевого сина промовляє:

— Будеш сидіти під землею, доки світа та сонця.

Отак-то і зробився кріт з багачевого сина.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

72 (4154). Походження крота. СУС — 831А*. Записала Тартова О. І. 2007 року. Костенко Ольга Кузьмівна (1928). Чернігівська область, Бобровицький район, Браниця