Українські народні казки

Правильно поділилися

Українська народна казка Буковини

Їден чоловік ішов дорогою на базар і догнав чужу жінку. Йдуть вони собі далі та й розговорилися. Дивляться, на дорозі лежить валізка. Подивилися до тої валізки, а вона повна золота. А то пошта загубила. Каже чоловік до тої чужої жінки:

— Тікаймо кукурудзами.

Утекли вони, сіли в кукурудзах і почали ділитися. Він почав міряти шапкою: дві шапки грошей жінці, а шапку собі, дві шапки жінці, а шапку собі. Жінка й каже:

— Нащо ви так робите? Я думала, що ви собі будете брати по дві шапки, а мені по їдній. Ви ж чоловік, ви могли й нічого мені не дати.

А він їй:

— Я даю вам по дві шапки, бо вас — двоє. Бачу, що ви будете мати дитину. Може, це не наше щастя, а того, що ще не народився.

І далі міряє їй по дві шапки, а собі — по їдній. Поділилися вони і вернулися додому — він до себе, а вона до себе. І не знали вони, хто з них відки.

А на пошті кинулися, що загубилася в дорозі валізка з грішми. Прийшли люди з пошти на базар, зробили високу трибуну. Їден виліз на трибуну і кричить:

— Пошта загубила валізу з грішми. Хто найшов — нехай віддасть і дістане частину тих грошей!

А з-поміж людей хтось каже:

— Як хто найшов і правильно поділився, то вже не найдете. Другий раз кричить чоловік з пошти:

— Хто найшов гроші і признається, то ми частину йому вділим. А збоку знов хтось каже:

— Найшли і правильно поділилися — пропало. Вони й третій раз крикнули:

— Хто найшов...

А збоку третій раз сказав хтось:

— Найшов, правильно поділився — пропало.

Так і не найшла пошта своїх грошей, бо правильно поділилися. Може, це й справді було щастя того, що його ще на світі нема.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
1 червня 1979 року
Оповідач: Скаженюк Дьордій Степанович (1907)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.