Пригоди Тимка

Українська народна казка Чернігівщини

Жив-був чоловік і мав сина Тимка. Як син підріс, то батько віддав його до пана пасти телят.

Одного разу пригнав Тимко телят до горохового поля і захотілося йому гороху. Та так захопився, що коли вийшов, то телят ніде не було видно. Злякався хлопець і вирішив тікати. Довго він ходив селами, шукаючи притулку, так і зима застала його в дорозі. Врешті впустили його добрі люди до хати переночувати. А на ранок пообіцяли дати йому роботу. Наказали відвезти мішок цінних речей на санях у сусіднє село. Дорога була далека, поки дійшов, стемніло. А коди вже доїжджав до двору, побачив якусь колоду. Тимко через колоду перескочив, а мішок кудись пропав. Знову почав хлопець тікати. Так протинявся до весни.

Іде лісом і бачить вогник блищить. Підійшов ближче, аж сидять біля багаття два чоловіки і юшку варять. Біля них стоїть кінь, запряжений у воза, а на возі дві бочки. Пригостили вони Тимка юшкою, самі поїли, напилися по черзі з бочок і полягали спати. Тимко теж захотів напитися. Відіткнув він одну бочку, а там щось гірке. Відіткнув другу — таке саме. Але коли бочки стали порожні, він зрозумів, що то була горілка. З переляку кинувся хлопець тікати. Та далеко забігти не встиг, наздогнали його вранці чоловіки. Посадили у бочку, поклали на воза та й їдуть. А Тимко довго мучився і нарешті вибив дно бочки ногами. Давай тікати назад. Приходить знову в ліс, а на тому місці стоїть в калюжі зграя п’яних журавлів. Взяв Тимко мотузку, що забули чоловіки, нав’язав низку журавлів, завдав на плечі та й іде собі. А журавлі невдовзі протверезіли та й знялися в небо. Тимко боїться відпускати мотузку та й летить разом з ними. Не втримався і впав хлопець та й загруз по коліна в ріллі. Як не силкувався, а вилізти не може. Прилетіла ворона, на голові кубло намостила, яєць нанесла. Коли ж дивиться Тимко, аж біжить вовк. Перелякався дуже, та виду не подає. А вовк підійшов і став ласувати воронячими яйцями з гнізда. Тут Тимко ухопив вовка за лапу і давай кричати:

— Тюлі, тюлі, тюлі!

З переляку вовк рвонувся і витягнув хлопця. Не тямлячи себе вовк побіг до лісу, а Тимко пішов далі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

216 (4462). Пригоди Тимка. СУС —. Записано 2008 року. Сащенко Ольга Антонівна (1944). Чернігівська область, Менський район, Ліски