Українські народні казки

Притча про батька, сина і онука

Українська народна казка Бойківщини

Був батько і мав сина. Вигодував його на великого, виучив його, дав йому хліб у руки і оженив його. В сина тоже повелися діти, і тоже ріс у него син. А батько старівся, не годен уже був. Син і каже йому:

— Що ви, тату, будете тут мені заважати? Ви вже не маєте в хаті бути, мені вже бридко від вас.

І поставив син ліжко у стайни, там, де худоба.

— Ви вже будете там, у стайни.

Вивів тата до стайні і прийшов до хати. І каже до свого сина:

— На тобі, сину, верітку і йди вкрий діда.

Син вийшов на подвір’я, приступив ногою на верітку і дере. Тато побачив, що син таке робить, та й питає:

— Що ти, сину, робиш? А син каже:

— Деру наполовину. Одною половиною діда вкрию, а другу оставлю для тебе, щоби я мав і тебе чим укрити. Бо де ти діда положив, там я й тебе положу.

Батько настрашився, забрав свого тата до хати і більше його до стайні спати вже не посилав.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Урич, Сколівського району, Львівської області
14 грудня 1990 року
Оповідач: Степанків Марія Пилипівна (1918)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.