Про Ганнусю та орлів
Українська народна казка Чернігівщини

У нашому селі Горлівка біля самого берега річки жила дуже давно бідна дівчина Ганнуся. Така вона була роботяща, що усі батьки ставили її за приклад своїм дітям. Змалечку допомагала мамі обробляти невеликий клаптик землі. А ще вона дуже любила квіти, які росли на подвір’ї.

Зростала дівчина лагідною, щирою, доброю, всім допомагала. Одного разу з гнізда, яке було на високій старезній вербі, випало маленьке орля. Воно пищало, билося, просило допомоги, але батьків поряд не було. Побачила це Ганнуся, кинулася рятувати пташеня у холодній воді. Знесилена дісталася до берега, тримаючи біля грудей змерзле орля. У цей час повернулися його батьки і почули писк. Приступили до Ганнусі і побачили своє дитя, яке тремтіло від холоду. Оточили вони дівчину з обох боків і прикрили крилами.

Подякували орли Ганнусі. Подарували їй чарівне намисто, яке виконує будь-яке бажання.

Підросла Ганнуся і стала красунею. Бідні і багаті задивлялися на її вроду. Та ніхто з них не полонив дівоче серце. Славу про її красу рознесли купці, які їздили по світу. Дівчина ніколи не розлучалася з своїм чарівним подарунком і мріяла про прекрасного принца.

Та раптом сталося страшне горе: у дівчинки померли батьки. Залишилася вона бідною сиротою. Надходила весна, треба було засівати нивку, а дівчина не мала чим. Сіла вона на призьбу і заплакала. Прилетіли орли, почувши, що в неї біда. Розказала дівчина про своє горе. Стрімко піднялися вони і полетіли в невідомому напрямку. Через два дні принесли чарівні зернинки пшениці. Птахи допомогли засіяти город і вродила небаченої краси пшениця. Орли допомогли й залатати дах. Змирилася Ганнуся з тяжкою втратою і стала господарювати далі сама.

Усе було б добре, та жила в селі чаклунка — молода дівчинка Марічка. Вона була багата, але весь час заздрила бідній сироті. Та не знала, як їй можна нашкодити, адже біля Ганнусі завжди були орли.

Одного літнього ранку вийшла красуня до річки, походила по шовкових травах, гадала на ромашці. Сонце вже почало пробиватися крізь гіллясті верби. Подивилася дівчина і побачила, як щось незвичайне рухалося річкою. Орли покружляли над дівчиною і кудись полетіли. А Марічка кинулася за вербу і стала спостерігати за Ганнусею.

Через кілька хвилин величезний корабель наблизився до берега, а з нього вийшов красень-принц у білому одязі, з букетом ромашок. Він дізнався від купців про чарівну дівчину і вирішив познайомитися з нею. Та засліплений її вродою відразу впав на коліна і попросив її руки. Зраділа Ганнуся, що здійснилася її мрія.

Взяв її принц на руки і поніс на корабель. А в той час прилетіли орли і подарували дівчині чудовий весільний вінок. Це був останній дарунок птахів.

Побачила Марічка, що вже нічим не може зашкодити Ганнусі. Повернулася додому, розповідаючи всім новину. Зраділи люди, що їхня улюблениця знайшла своє щастя.