Українські народні казки

Про Святого Ілію

Українська народна казка Поділля

243. Про Святого Ілію

З давніх-давен кажуть люди, що у свято працювати гріх. Для роботи вистачає буднів. Якось серпневого ранку один чоловік вирішив їхати в поле, щоб жито жати. Сказав жінці й дітям, щоб збиралися.

— Може, не треба? — несміливо заперечила дружина. — Я чула, що свято сьогодні Ілія.

— Зараз жнива, кожного дня є якесь свято, то що ж не працювати чи що?! Їдьмо!

Поїхала сім’я в поле, хоча жінка й була проти цього. Узяв господар у руки серп та тільки почав жито жати, як почувся несамовитий крик і з жита вискочив кульгаючи якийсь чоловік. Кривавий слід від рани на нозі незнайомця стелився по всьому полю.

— Ой, поскакав, поскакав! — злякано викрикнув хазяїн і, скорчившись від раптового болю всередині, упав на землю.

Жінка й діти привезли чоловіка додому, але вилічити його не вдалося, на третій день він помер. Кажуть, що господар поранив у полі самого Ілію, бо працював у його свято.

Тож пам’ятайте, люди, що працювати у свято гріх!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

243 (6558). Про Святого Ілію. СУС —. Записано 2009 року.
Оповідач: Мирончак Антоніна Петрівна (1915 року народження) Перемога Козятинський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.