Українські народні казки

Про багатого пана і бідного мужика

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив собі багатий пан. У нього був бідний мужик. Пан примушував його дуже тяжко працювати, а платити — нічого не платив. Мужик думав, як би втекти від пана або щось таке придумати, щоб легше жилося. Думав, думав і надумав. У пана був старий собака. Сам пан був також старий і ледь ходив. Одного разу приходить мужик до пана та й каже:

— Дай мені половину свого багатства, а я навчу за двадцять років твого собаку говорити.

Пан зразу й не хотів, бо жалко було свого багатства, але потом згодився. Зажив мужик добре, тільки сміється з пана.

Та осьо вже минуло п’ятнадцять років, а собака нічого так і не навчився говорити. Розсердився пан на чоловіка та й каже йому:

— Якщо через п’ять років собака не буде говорити, то я тебе заб’ю.

Мужик погодився. Минув ще один рік, і пан помер. А мужик і каже сам до себе:

— Я так і думав, що за двадцять років або собака здохне, або пан умре.

Так мужик обдурив пана.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

48 (7199). Про багатого пана і бідного мужика. СУС (-1675А*). Записав Шаня Віталій 2009 року. Шаня Микола Іванович. Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Лобойківка

Про багатого пана і бідного мужика

Українська народна казка Чернігівщини

Жив собі багатий пан. У нього був бідний мужик. Пан примушував його дуже тяжко працювати, а нічого за те не платив.

Мужик думав, як би це втекти від пана або щось таке придумати, щоб легше жилося. Думав, думав і надумав.

У пана був старий собака. Сам пан був також дуже старий і ледве ходив.

Одного разу приходить мужик до пана і каже:

— Дай мені половину свого багатства, а я тобі за двадцять років навчу собаку говорити.

Пан зразу не хотів, а потім погодився і віддав мужикові собаку й половину багатства, щоб той навчив говорити. Зажив мужик добре, тільки сміється з пана.

Минуло п’ятнадцять років, а цей собака ще не говорить. Тоді пан каже мужикові:

— Якщо через п’ять років собака не буде говорити, я тебе заб’ю.

Минув рік і пан помер. Мужик і каже сам до себе:

— Я так і знав, що за двадцять років або собака здохне, або пан помре.

Так мужик обдурив пана.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

74 (4183). Про пана і бідного мужика. СУС —. Записано 2008 року. Пугач Володимир Євгенійович. Чернігівська область, Козелецький район, Бригинці