Про бичка-третячка

Українська народна казка Чернігівщини

Паслала якось баба дєда в лєс па драва. А таді ж люді єзділі на валах. Ну й дєд запрьог свого воліка да й паєхал.

Приєхав в лєс, оставіл воліка пасти на травке, а сам рубать начал. Аж тут откуда не возьмісь лісічка. Падбєгла ана да воліка, паваліла єго, кишечки виїла.а таді налавіла варабйов да й пазаганяла їх повний живот. Дірачку заткнула саломкаю й удрала.

Тут пришов дєд, наклав на воз дров да й єдє. Дівіца, а у воліка соломка стирчить. Он и паганяєт:

— Гей, бичок-третячок, соломка збоку!

От приєхаів да двара, зліз, падашол да вала да й дьорнул за саламінку. Остуда як вилетять воробї, а бичок зразу упав. Ох і лаялась баба, що дєд бичка не вгледів.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

16 (6062). Про бичка-третячка. СУС —. Записано 2008 року. Муравко Григорій Євстратович (1923). Чернігівська область, Щорський район, Смяч