Українські народні казки

Про бобик

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Був собі дід і баба, була в них курочка Ряба.

Пішла курочка на город порпастися і випорпала біб. Принесла той бобик до діда з бабою. Взяв дід той бобик і посадив в хаті під лавкою. Росте бобик, росте, виріс до лавки і вже нема місця далі рости.

Каже баба до діда:

— Верти, діду, діру в лавці, щоб бобик мов місце рости далі.

Вивертів дід в ловці діру, росте бобик, росте, виріс до стелі. Каже баба до діда:

— Верти діду в стели діру.

І вивертів дід в стели діру. Росте бобик далі і виріс аж до стріхи. І знов каже баба до діда, щоб вертів діру в стрісі. Дід так і зробив, вивертів діру в стрісі, і вже бобко росте далі. Виріс бобко аж до неба. Дивляться дід з бабою, що бобик виріс аж до неба, і каже баба до діда, що хоче лізти до неба.

Поставив дід драбину до хати, і полізла баба перша, спочатку на хату, а з хати на бобка. Взяла з собою ще й ночви. За нею поліз дід, за дідом внучка, за внучкою собачка, далі кицька і мишка. І коли вони вже вилізли дуже високо, у бобка стебло не витримало такого тягару, хруснуло і зламалося. Вони всі попадали на долину, і дуже довго сміялися та за боки трималися.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Козак Іванна Іванівна (1937 року народження), Дніпропетровська область, Томаківський район, Михайлівка 268 (7487). Про бобик. СУС 1960G. Записав Лосик Михайло 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.