☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Про бочку
Українська народна казка Кіровоградщини

Помираючи, старий батько покликав своїх п’ятьох синів і сказав:

— Діти мої, прийшла моя остання година. Послухайте, яку казку я розповім вам перед тим, як назавжди заплющити очі. Слухайте мене уважно, бо я хочу, щоб ви розтлумачили мені її.

Сини не відривали очей від свого батька. Старий оглянувся і почав розповідати:

— Виріс у лісі великий дуб. Жолуді дощем сипалися з його могутніх гілок. Коріння його було глибоко в землі. Налітали на нього злі буревії, але нічого не боявся старий дуб.

Одного разу прийшов до лісу тесля. Оглянув він дуб, засукав рукави, взяв сокиру і став рубати дерево. До вечора він звалив дуба на землю, обрубав гілки, а колоду повіз до себе в майстерню.

Там він зробив з нього відмінні дошки. Восени до нього в майстерню прийшов бондар. Він завантажив дошки на віз і забрав до себе. У своїй майстерні бондар зробив з дошок клепки, обручі, днище і зібрав з них велику бочку. У цю бочку він кожну осінь наливав молоде вино і продавав його селянам для весіль, іменин і поминок.

Так він робив до того часу, поки бочка була міцна. Але одного разу один з обручнів луснув. Вино вилилося з бочки і вона розсохлася.

Коли бондар схаменувся, було вже пізно. Клепки розійшлися і розпалися. Діти підхопили обручі і стали катати їх на вулиці. А господиня спалила клепки і днище раніше міцної бочки. Ось і розтлумачте мені цю казку.

Задумалися п’ятеро братів, але ніхто не міг розгадати батькову казку. Тоді старий батько похитав головою і сказав:

— Молоді ви ще і тому недогадливі. Я розтлумачу вам її зміст. Ліс з великими деревами, які тягнуться до неба — це наша держава. Бочка — це сім’я, клепки — це ми, обручі — злагода, а вино — радість і щасливе життя. Поки у сім’ї мир і злагода — життя буде щасливим. Дім, у якому немає злагоди — пропащий дім. Бережіть обручі, діти мої.

Старший син нахилився, поцілував батькову руку і сказав:

— Дякуємо тобі, батьку, за мудру пораду. Ми не забудемо її, поки живі.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

36 (7918). Про бочку. СУС —. Записала Гудим Ольга 2010 року. Бабич Наталія Олексіївна (1938). Кіровоградська область, Олександрівський район, Підлісне