Українські народні казки

Про вірного пса

Українська народна казка про тварин

Єден ґазда мав пса, і був тот пес вірний при ґаздівстві. Але мав і єдного сина, хлопця малого в тот час, коли був і пес молодий. І раз хлопець впав до води, пес побачив і хлопця витяг з води. Тот хлопець виріс хлоп, бо го пес виментував од смерти. Як уже був великий хлоп, то пес був уже старий, не хтів брехати ані дом оганяти, лем лежав на дворі. Тот син видів, же пес не бреше, і взяв дрюк, хотів го забити, же му не буде дармо жерти давати.

Як ся вигнав на нього, а отець збачив, прискочив ку синові, влапив за дрюк і повідав синові, жеби пса не забив, бо коли ти був маленький, то пес тя з води витяг і обронив тя од смерти. і казав синові, жеби псові і тераз на старість жерти дав.

Походження та примітки

Про вірного пса. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. І. Верхратський в кінці XIX ст. на Закарпатті. Записки Наукового товариства ім. Шевченка, Львів, 1892—1937., 1901, т. XLIV, стор. 115.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.