Про голуба і птахолова

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Один птахолов, взявши клітку, пастки й кийок, відправився до лісу. Але полювання було невдале, тільки до кінця дня вдалося йому впіймати лісову голубку.

— Відпусти мене, — заблагала голубка, — я зовсім маленька, яка з мене користь! Відпусти, мене чекають мій чоловік-голуб і голодні пташенята.

— Чого захотіла! — відрізав птахолов. — Пташенята в неї, бачте, голодні! А я що, не голодний? От зараз прийду додому й засмажу тебе.

Посадив він голубку в клітку й відправився додому. Але тут почалась гроза. Стало темно-темно, хоч в око стрель, загримів грім, замиготіли блискавки і полив сильний дощ.

Зрозумів птахолов, що не вибратися йому з лісу, загине він отут. Ліг він на землю й покірно став чекати неминучої смерті.

І раптом голубка говорить:

— Встань, мисливцю, під оте дерево й нічого не бійся.

Кресонула блискавка, і птахолов побачив величезне гіллясте дерево. Він підвівся із землі й сховався під його могутньою кроною. А трохи вище, у дуплі, сидів голуб і побивався за голубкою. І сказала вона, звертаючись до нього:

— Мене піймав птахолов і томлюся я в клітці, а він ховається від бурі під галузями нашого дерева. Він зголоднів і тремтить від холоду й страху.

Почувши це, спустився голуб і сказав птахолову:

— Ти мій гість. Що я мушу зробити для тебе?

— Я змерз, — озвався птахолов.

Голуб кудись полетів і незабаром повернувся з падаючим вугіллячком. Він швидко розвів вогонь і накидав у нього сухих гілок. Зігрівся птахолов і попросив:

— Погодуй мене.

— Ми, лісові жителі, — сказав йому голуб, — живемо чим доведеться, але ти будеш ситий. Я ввійду в вогонь, і ти покуштуєш ніжного голуб’ячого м’яса. Про одне тільки прошу: коли наситишся, відпусти мою голубку. Інакше наші пташенята залишаться самі.

І отут прокинулася в цієї грубої, жорстокої людини совість.

— Ні, — сказав він, — живи, добрий хазяїне.

Птахолов зламав запір, випустив голубку з клітки і зі словами: «Живіть довго й щасливо» вийшов з-під дерева. І отут скінчилась гроза, припинилася злива, затих вітер, і при світлі яскравих зірок птахолов дістався до своєї хатини.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

228 (7472). Про голуба і птахолова. СУС —. Записано 2009 року. Пешренко Надія Федорівна (1932). Дніпропетровська область, Покровський район, Великомихайлівка