Українські народні казки

Про горду кішку

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жила собі кішка англійської породи, її звали Беллою. Вона була дуже гарною, гордою, тому постійно задирала носа. Белла не ловила мишей, а говорила:

— Мені в театрі виступати, а не мишей ловити!

Белла була лінивою, постійно ображала маленьких кошенят і примушувала їх всім розповідати про її голос.

Одного разу Белла прокинулась і зрозуміла, що в неї пропав голос. Белла вирішила виправитись і вирушила в подорож до країни Покарання.

Довго вона йшла лісом, їй було моторошно, але кішка не здавалася. Лісом їй зустрілася дівчинка, яка віднесла її до хати. Ця сім’я її обігріла й нагодувала свіжим молоком. У хаті було дуже багато мишей, дівчинка їх дуже боялася. Кішечка в знак подяки половила всіх мишей і вирушила далі. Нарешті вона дійшла до країни Покарання, але її ніхто карати не збирався. Всі зрозуміли, що вона дорогою виправилася. Люди цієї країни повернули їй голос.

Белла нарешті повернулася додому до своєї сім’ї. Згодом вона народила п’ятеро гарненьких кошенят, серед яких і була гарненька кішечка, дуже схожа на Беллу. Рід англійських кішок продовжувався!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Олейникова Тетяна Валентинівна (1976 року народження), Дніпропетровська область, Апостолівський район, Нива Трудова 281 (7425). Про горду кішку. СУС — , новотвір. Записала Олейникові Катерина 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.