Українські народні казки

Про граба

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі дід і баба. Посадили вони у хаті під лавкою граба. Ріс, ріс граб і до лавки доріс. Баба питає в діда:

— Що будемо робити? Граба рубати, чи лавку приймати?

Дід каже:

— Лавку приймати.

Росте граб далі. Ріс, ріс і до стелі доріс. Баба до діда:

— Що, діду, будемо робити? Граба рубати чи стелю приймати? Дід каже:

— Стелю приймати.

Прийняли стелю. Росте граб далі, і доріс до стріхи. Баба до діда:

— Що будемо робити — граба рубати, чи стріху розшивати?

Дід каже:

— Стріху розшивати.

Розшили стріху, і росте граб далі. Настала зима. На грабові осипалося листя і в хату намело багато снігу. Баба питає в діда:

— Що будемо робити — граба рубати, чи стріху зашивати?

Дід каже:

— Будемо граба рубати, бо не перезимуємо.

Оце вам казочка, а мені бубликів в’язочка.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

43 (5100). Про граба. СУС порівн.. 1960G. Записано 2008 року. Гедзун Марія Прокопівна (1931). Черкаська область, Монастирищенський район, Шабастівка

Про граба

Українська народна казка Полтавщини

Жили собі та були собі дід і баба. Та й посадили під столом граба. Граб ріс, ріс та й до столу доріс. Каже баба дідові:

— Бери, діду, сокиру та рубай у столі дірку.

Узяв дід сокиру та й прорубав у столі дірку. Граб ріс, ріс та й до стелі доріс. Каже баба дідові:

— Бери, діду, сокиру та рубай у стелі дірку.

Узяв дід сокиру та й прорубав у стелі дірку. Граб ріс, ріс та й до стріхи доріс. Каже баба дідові:

— Бери, діду, сокиру та рубай у стрісі дірку.

Узяв дід сокиру та й прорубав у стрісі дірку. Граб ріс, ріс та й до неба доріс. Подивився дід на того граба та й каже:

— Полізу я, бабо, на небо, подивлюся згори на землю, чи все звідти видно. Як люди живуть, що вони роблять, чи й справді бог з неба все бачить.

Не пускала баба, та дід не послухав. Поліз. Лізе один день, лізе другий день, а на третій, як упав, та тільки бабу злякав. Вона йому й каже:

— Ну що, дурню, вхопив бога за бороду? Подякуй, що живий лишився.

Казці кінець. А хто зрозумів — молодець.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

80 (4674). Про граба. СУС 1960G. Записала Дворник Катерина (9 клас) 2008 року. Рожевська Ольга Іванівна (1940). Полтавська область, Пирятинський район, Харківці