Українські народні казки

Про дівчинку Ганнусю

Українська народна казка Кіровоградщини

Жили собі дід та баба. Була у них одна дочка. Дуже любили вони її, жаліли і нічого не заставляли робити.

Виросла Ганнуся гарна і пригожа, але дуже лінива. Прийшов час іти дівчинці до школи, але баба боялася її відпустити від себе.

Проминуло трохи часу і померла баба. Залишився старенький з дочкою сам. думав, що, може, тепер буде вона щось робити, але дівчинка нічого не вміла. Ось помер і дід, залишилася дівчинка сама.

А в тому селі у сусідів виростав хлопець, такий гарний і дуже працьовитий. Прийшов час іти хлопцеві до війська, а в ті часи служили довго. За ці роки Ганнуся навчилася всякої роботи, збудувала собі дім, стала гарною господинею. Одне, за чим шкодувала, що не слухала батьків.

Хлопець Іван уже повернувся із війська, батьки його вмерли. І ось одного разу він зустрівся з Ганнусею на цвинтарі, коли прийшли на могили своїх батьків. Але Іван спочатку не звертав на дівчинку увагу, бо знав, яка вона була лінива. Коли придивився до Ганни (через деякий час), побачив її працьовитість, добре серце, умілі руки.

У святу неділю вони побралися, жили щасливо і мирно.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

317 (8220). Про дівчинку Ганнусю. СУС —. Записано 2010 року. Гуназа Ніна Савеліївна (1943). Кіровоградська область, Бобринецький район, Мирне