☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Про дівчинку Марійку і сріблясту рибку
Українська народна казка Кіровоградщини

У глибокому озері жила маленька срібляста рибка. А по тому озеру плавав великий лебідь з довгою шиєю і могутнім дзьобом. Одного разу зустрів лебідь рибку і захотів її з’їсти. Стала рибка проситися:

— Не їж мене, лебедику, красеню білокрилий!

А лебідь тоді сказав, щоб рибка дістала йому черевички, бо його лапки у воді мерзли.

Рибка швиденько поплила по озеру шукати черевички. І на дно озера опускалася, але ніде не знайшла. А потім підпливла до берега під очерет і гірко заплакала. Плач той почула жаба-скрекотушка і питає:

— Рибко срібляста, чого ти плачеш?

Рибка розповіла про своє горе. Зелена жаба вирішила допомогти. Виплигнула на берег і почала квакати. Почув її квакання горобчик і зацвірінькав. Жаба про все розповіла і попросила допомогти бідній рибці у біді.

Горобчик полетів у садок, де гуляла дівчинка Маруся, і про все розповів. Дівчинка принесла свої черевички і наказала хутко летіти, щоб врятувати рибку.

Горобчик оддав черевички зеленій жабці-скрекотушці. Жаба плигнула у воду і подала їх сріблястій рибці. Та дуже зраділа і зараз же попливла до лебедя. Черевички лебедю дуже сподобалися і він більше не чіпав рибку.

Так і до цього часу лебідь у червоних черевичках.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

143 (8027). Про дівчинку Марійку та сріблясту рибку. СУС —, новотвір. Записала Вовченко Анна 2010 року. Добролевська Надія Василівна (1952). Кіровоградська область, Маловисківський район, Оникієве