Українські народні казки

Про діда, бабу та котика Мурчика

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили були дід та баба і був у них котик Мурчик. Був він дуже ледачий. Не ловив мишок, тільки й думав як зайти в хату і лягти на піч. Дуже любили його дід та баба. Вони дуже добре годували котика. Але він чомусь вирішив: « Піду я по світу, може, мене хтось прийме до себе, та буде краще годувати, так і проживу».

Як настав вечір, котик наловив багато мишок, а вже вранці дід ще дав йому сухарика. От котик взяв все, склав у хусточку тих мишок і сухарика та й пішов. Іде, іде, аж бачить, а там шинок стоїть, та такий чепурний на вигляд. Як Муркотик зайшов до шинку, то там ледь не зомлів. Там так було багато диму від тих, що накурили, що можна було задихнутися. Але потім котик роздивився краще, та як побачив що на столику лежить печена курочка, то бідолашний аж підскочив. Вже пів курочки з’їв, хотів починати другу половину їсти, та тільки простягнув свої лапки до курки, а в ту ж мить під його вухо:

— Ти що тут робиш? Ледацюго? Ану геть звідси, щоб мої очі тебе не бачили!

І зашвирнули бідолаху за двері. От думає: «Піду я до якихось хазяїв, може приймуть». От іде, іде бачить стоїть біленька, чепурненька хатка, в дворі зелено. А на подвір’ї стоїть жінка, та така красива, але дуже скупа вона була. Підійшов котик до неї, м’якнув ласкаво. А хазяйка обернулася, бачить котик стоїть і промовила:

— Ой, який красивий котик, мені саме такого й треба, щоб мишок ловив.

Взяла його за шкірку та й зашвирнула в хату. А їсти йому зовсім не давала. Коли не коли, бува, кине крихту хліба і все.

От пожив він в неї так п’ять днів. І не сподобалося йому таке життя. Дуже схуд він. Та й втік котик до діда та баби. Прийшов такий голодний аж за вітром ходить немає вже в нього сили.

Прийшов до діда та баби, а баба як побачила котика та так зраділа. Нагодувала і приголубила. Зрозумів котик, що кращих за діда і бабу він не знайде.

З того часу почав він поважати старих та ловити мишей.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

182 (5230). Про діда, бабу та котика Мурчика. СУС —. Записано 2008 року.
Оповідач: Кравченко Келя (1939 року народження), село Паланка, Уманський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.