Українські народні казки

Про жіночу долю

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Одного разу посварилися дві жінки — гарна і негарна. Негарна розсердилася і каже гарній:

— Хоч я і погана, зате моя доля хороша. А ти ось гарна, а зате твоя доля погана.

Домовились вони перевірити. Зварила кожна своїй долі борщ і кашу, прийшли опівночі на перехресну дорогу. Погана перша вийшла наперед, розв’язала свої горщики, зверху поклала чисту ложку, відійшла трохи від хреста і каже:

— Доле, доле, йди до мене вечеряти!

Сказала вона раз, вдруге. За третім разом приходить панич, та такий хороший та гарний, що й надивитися на нього не можна. Взяв він ложку, попробував спершу борщ, потім кашу. Поклав ложку зверху, загорнув у рушник гроші та й десь зник.

Погана жінка забрала горщики, взяла з рушника гроші і каже до гарної:

— Ну, тепер ти клич свою долю вечеряти!

Гарна жінка поставила свої горщики, розв’язала їх, відійшла і гукає:

— Доле, доле, йди до мене вечеряти!

Гукнула вона раз, гукнула другий, а за третім разом як піднявся вітер, буря. Пісок несе, дерева ламаються! Аж ось виходить доля гарної жінки — погана, кудлата, та ще й з хвостом. Виїла все з горщиків, поперевертала, побила їх та й пішла геть.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Пронько Валентина Кирилівна (1916 року народження), Дніпропетровська область, Новомосковський район, Новомосковськ
90 (7241). Про жіночу долю. СУС — . Записав Павлов Ян 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.