Українські народні казки

Про зозулю

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

У густому дрімучому лісі зозулька звила гніздо. В нього нанесла яєчок і вивела маленьких пташенят. їх було двоє: дівчинка і хлопчик. Маленьку зозульку звали Лада, а бешкетника — Якубком.

Зранку до ночі мати носила їм їстоньки, шукала черв’яків, учила літати, але в них ще не зовсім добре це виходить. Діти з кожним днем підростали на радість матері. Але трапилося горе...

У синім високім небі пролітав орел. Він побачив серед дерев гніздечко і вхопив одне пташеня, ним був Якубок.

Повернулася мама з полювання і побачила, що немає Якубка. Вона вся знервована полетіла його шукати. Зозуля літає і шукає свого синочка і по цей час чути:

— Якубку! Якубку! Якубку!.

Якщо прислухатися, як співає зараз зозуля, то це звучить так: «Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!».

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Ненашко Олександра Олександрівна (1942 року народження), Дніпропетровська область, Межівський район, Новопавлівка 248 (7393). Про зозулю. СУС — , новотвір. Записала Юрченко Наталія 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.