Українські народні казки

Про кобилячу голову

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили дід та баба, і була в них онучка Оленка. Проситься якось Оленка в бабусі та дідуся в ліс з подружками за грибами та ягодами. Погодилась через якийсь час бабуся, але наказує їй:

— Дивись, онучко, від подружок не відставай, бо легко в лісі заблукати, а там звірі страшні, до людей люті.

— Добре, добре, усе зрозуміла, — відповіла Оленка.

Довго ходили вони лісом, збирали гриби та ягоди. Та так сталося, що загубилася Оленка. Зайшла дуже далеко, не помітила, що вже ніч настала. Сіла вона та й заплакала. Та робити нічого, пішла дівчина лісом шукати дорогу додому та набрела на хатинку у лісі. Зайшла Оленка туди, огляділась, нікого не було видно. Побачила дівчинка, що пусто у будинку і лягла спочити, бо поночі вже було.

Аж раптом чує Оленка, гуркотить, аж земля двигтить, Кобиляча голова летить. Зайшла господарка в хату, бачить, що хтось є, та питає:

— Хто ти, звідки, що тут робиш, чому без дозволу заходиш?

— Я в лісі заблукала. Відвези мене до бабусі й дідуся, я за ними дуже сумую, а вони, мабуть, плачуть за мною, — відповідає їй дівчинка.

— Та ні, — говорить Кобиляча голова, — спочатку маєш ти мені наварити, напекти, прибрати, надбати, а потім я тебе відвезу додому, якщо добре усе зробиш.

— Добре, — погодилась Оленка.

Наступного дня, поки не було Кобилячої голови, Оленка наварила, напекла і прибрала, і надбала. Прилетіла Кобиляча голова додому, побачила, що дівчина усе гарно зробила, та й каже їй:

— За те, що ти усе зробила, як я просила, віддячу тобі. Ти залізь до мене в одне вухо, набери там усякого добра, вилізь у друге.

Так дівчинка і зробила, залізла в одне вухо, набрала і золота, і срібла, і дарунків дорогих, що не бачила таких ніколи, і вилізла в друге вухо.

Відвезла Кобиляча голова Оленку додому до бабусі і дідуся. І зажили вони щасливо і багато.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Соколова Ольга Опанасівна (1956 року народження), Дніпропетровська область, Павлоградський район, Павлоград
53 (7204). Про Кобилячу голову. СУС (480). Записала Безверха Інна 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.