Про крадія і брехуна

Українська народна казка Чернігівщини

Коли я ще була маленька, то стався такий випадок. Сиджу я собі надворі, граюся, а дідусь у млині щось робить. Приходить до нас чоловік з коровою на припоні. Почав він хвалитися дідові, як уміло збив ціну та ще й корову украв, не заплативши. А я слухаю і думаю: «Чи не занадто він розумний? Ось я доведу, що розумніша від нього». Пішла я до хати, взяла пару нових дідусевих туфель і побігла з ними наперед по дорозі. Один кинула біля куща, а другий біля моста. А сама сховалася. Побачив чоловік туфель коло моста, подивився та й каже:

— Як шкода, що нема другого!

Пішов далі і побачив другий туфель і каже:

— Який я дурень, що не взяв перший!

Прив’язав корову до куща та й пішов назад. А я корову за мотузку та додому. Сиджу і граюся знову. Коли приходить той чоловік та й каже:

— Чи нема у вас, пане, корови, бо жінка хоче ще одну купити?

— Та є одна, якщо хочете — купуйте.

Подивився чоловік на корову і говорить:

— Моя корова була трохи більша. Дайте дешевше — купую.

— Ні, — каже дід, — ідіть собі з Богом.

— Ну гаразд, купую.

Віддав гроші та й пішов. Я собі думаю: «Треба його ще провчити».

Побігла до моста, заховалася під кущем та й стала мукати. А чоловік іде та й зрадів.

— О, моя корова! Була одна, а стане дві.

Прив’язав корову та й пішов шукати кущами першу. А я корову за мотузку та й додому. Привела додому, а дід як побачив, розсердився і побив мене. Та хоч і боліло, я не чула, а чекала, коли прийде той чоловік. Коли бачу — іде. Весь змучений, обдертий.

— Добрий день ще раз!

— І вам того. Чим можу допомогти?

— Та ваша корова од мене втекла. Чи не повернулася вона до вас?

— Ні, — каже дід, — та в мене є ще одна.

— То продайте мені.

— А як знову не встежите?

— Встежу.

Подивився на корову та й каже:

— Перша корова була краще, але вже купую.

Вже хотів іти, а дід гукнув:

— Почекайте, пане!

Взяв мене за плечі, вкинув до хати закрив двері, а тоді каже:

— А тепер ідіть. Та глядіть свою корову.

А я вилізла через вікно, та й знову хотіла піти за ним, але дідусь побачив та й не пустив.

А брехун пішов собі додому.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

149 (4298). Про крадія і брехуна. СУС 1525D. Записала Синільник Валентина (7 клас) 2008 року. Синільник Лідія Михайлівна. Чернігівська область, Бахмацький район, Курінь