Українські народні казки

Про липку та зажерливу бабу

Українська народна казка Поділля

Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже:

— Ти б старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити.

— Добре, — каже дід.

Узяв сокиру та й пішов до лісу. Приходить він до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує — липка каже людською мовою:

— Ой не рубай мене, чоловіче добрий, я тобі в пригоді стану!

Дід з переляку і сокиру опустив. Постояв, подумав та й пішов додому. Приходить додому та й розповідає про свою пригоду. А баба й каже:

— От який же ти дурень. Піди зараз до липки та попроси конячку з возом. Хіба ми ще не находились з тобою?

— Та як так, то й так, — каже дід.

Надів шапку та й пішов. Приходить до липки та й каже:

— Липко, липко, казала баба, щоб ти дала конячку з возом.

— Добре, — каже липка, — іди додому.

Приходить він додому, а біля хати стоїть віз і конячка.

— Бач, старий, — каже баба, — тепер і ми люди. От тільки хата от-от завалиться. Піди, старенький, попроси ще й хату.

Пішов до липки, попрохав ще й хату.

— Добре, — каже липка, — іди додому.

Приходить дід і не пізнає.

— А, що старий, як би ти попрохав ще й худоби.

Пішов дід до липки, попросив худоби.

— Добре, — каже липка, — іди.

Приходить дід і не натішиться. Повен двір худоби і птиці.

— Ну, тепер нам більш нічого не треба, — каже дід.

— Ні, старенький, піди попроси й грошей.

Пішов дід до липки і попросив гроші.

— Добре, — каже липка, — іди додому.

— От, старий, тепер ми багаті, але треба, щоб нас люди боялися.

Пішов дід до липки, попрохав дід липку, щоб так зробила. Приходить дід додому, аж глядь: нікого нема стоїть та сама стара хата і баба коло неї.

Так покарала липка за те, що ненажерлива баба хотіла всіх людей налякати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

3 (6332). Про липку та зажерливу бабу. СУС 555. Записано 2009 року. Рачек Ніна Юхимівна (1939). Вінницька область, Вінниця

Про липку та зажерливу бабу

Українська народна казка Чернігівщини

Жили собі дід та баба і були вони дуже бідні. Баба й каже діду:

— Піди в ліс та зрубай липку, витопимо в хаті, Щоб тепло було! Пішов дід у ліс, розмахнувся сокирою, щоб липку зрубати, а вона йому людським голосом стала говорити:

— Не рубай мене діду, я тобі в пригоді стану.

Дід злякався постояв, постояв, подумав та й пішов додому. Дома розказав бабі, що з ним сталося в лісі, а баба йому й каже:

— От дурень, ти б попросив конячку з возом.

Дід прийшов у ліс і давай у липки просить конячку з возом, а липка й каже:

— Іди, діду, додому, я зроблю тобі все що ти просиш.

Прийшов додому, а в дворі стоїть конячка і віз. А баба й ще діда посилає у ліс, щоб він сходив да попросив хату, бо вона була дуже стара. Дід знов пішов у ліс і почав просити у липки хату, а липка й каже:

— Іди вже додому, зроблю я вам і хату.

Приходить дід додому, а там стоїть гарна-прегарна хата. А бабі ще мало. Посилає діда в ліс попросити в липки худоби і птиці. Пішов старий в ліс попросив худоби і птиці, а липка й каже :

— Іди діду додому, зроблю я тобі все, що ти просиш.

Дід прийшов додому, а там, повний двір різної худоби. А бабі й цього мало. Каже вона:

— Піди попроси й грошей.

Пішов дід до липки й грошей просить. Липка й грошей їм зробила. Приходить додому, а баба гроші рахує за столом.

— А тепер сходи та попроси у липки, щоб в усьому селі нас люди боялися бо ми ж тепер багаті.

Пішов дід та й попросив і це. Липка зробила. Приходить дід додому, а там сторожа, поліція.

— Тепер діду хай липка зробить так, щоб на нас батраки робили.

Пішов він до липки сказати те, що йому баба сказала. Липка мовчала, мовчала, а потом і каже:

— Іди зроблю вам останнє.

Приходить дід додому, а там нічого немає, стоїть та ж сама стара хата і баба біля неї.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

145 (4285). Про липку та зажерливу бабу. СУС 555. Записала Жила Юлія (8 клас) 2008 року. Жила Таїсія Лаврентіївна (1938). Чернігівська область, Бахмацький район, Курінь