Українські народні казки

Про маленьких жабенят

Українська народна казка Кіровоградщини

Жили собі на світі маленькі жабенята. Вони якось організували змагання з бігу. Їхнім завданням було дістатися на шпиль вежі. Збіралося безліч глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і поглузувати з учасників.

Змагання розпочалися. По правді, ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть дістатися на шпиль вежі. Лунали різні репліки:

— Це надто складно! Вони ніколи не дістануться верхівки!

— Немає шансів! Вежа занадто висока!

Маленькі жабенята почали падати, за винятком тих, у яких відкрилося друге дихання. Вони стрибали дедалі вище. Натовп не вщухав:

— Надто складно! Жоден не зможе це зробити!

Ще більше жабенят втомилося і попадало. Та єдине не піддалося. Воно доклало всіх зусиль і дісталося верхівки.

Всі жабенятка захотіли дізнатися, як йому це вдалося. Виявляється, переможець був глухим.

А мораль казки така: ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій. Будь глухим, коли люди говоритимуть тобі, що твої мрії нездійсненні.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

297 (8200). Про маленьких жабенят. СУС —, новотвір. Запсиала Мішуровська Альона 2010 року. Крячко Лідія Романівна (1919). Кіровоградська область, Новгородківський район, Новгородка