Про падчірку і відьму-мачуху
Українська народна казка Чернігівщини

Давно це було. В одному селі жив удовець з дочкою. Пожурився чоловік за жінкою та й вирішив оженитися. Узяв собі молоду удовицю. На вид вона була чудова, але душу вона мала чорну. Незлюбила вона падчірку, задумала її з світу зжити.

Піде, бувало, дівчина до подруг, а відьма перетворюється то кішкою, то собакою і біжить слідом. Як тільки заговорить до дівчини якийсь парубок, так де не візьмись і відьма під ногами вертиться, що й не відженеш. От і відійде парубок.

Сподобалась дівчина одному парубку, вирішив він її з вечорниць до хати провести. Посідали вони на лавочку, розмовляють. Тут де не візьмись чорна кішка між ними. Очі горять, як жар, аж сторопіли обоє. А кішка висунула пазурі і вчепилася дівчині в шию. Та хлопець не розгубився, витяг з-за халяви ніж і полоснув ним кішку. Дико вона занявкала і зникла. А на ранок побачила дівчина мачуху з перебинтованими руками.

Вона про все здогадалася і розповіла батькові. Розсердився батько та й вигнав відьму з двору. А сміливий хлопець одружився з його дочкою.