Українські народні казки

Про писанку

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Того дня, коли римляни вели Ісуса на страту, один бідний чоловік ніс на базар продавати кошик яєць. Побачивши, як Ісус тягне на собі важкий хрест, чоловік кинувся допомогти йому, залишивши кошик посеред дороги. Повернувшись по свій кошик, чоловік побачив, що у ньому лежали непрості яйця, а писанки.

З того часу на Христове Воскресіння, люди розписують писанки, вони стали символом Великодня. І всі люди вірували, що Ісус, син Божий, йшов на муки за людські гріхи, але й в останню мить свого життя старався допомогти і віддячити тим, хто не покидав його.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

191 (5384). Про писанку. СУС —. Записав Семеніст Олег 2008 року. Семеніст Микола Микитович (1949). Черкаська область, Золотоніський район, Хвилево-Сорочин

Про писанку

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Коли Ісус Христос мандрував зі Святим Петром по землі, то вони проходили через одне село. А там жиди були. Побачили вони Христа та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, то зробиться з нього писанка. А як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав.

Відтоді люди почали готувати писанки й крашанки на Великдень.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

48 (5239). Про писанку. СУС —. Записано 2008 року. Лопатіна Марія Григорівна (1922). Черкаська область, Монастирищенський район, Шабастівка