☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Про походження долин і пагорбів
Українська народна казка Кіровоградщини

Давно, Бог його знає коли і де, жив на світі богатир. І була в нього сестра. Той богатир щодня їздив на охоту та на війну, а сестра зоставалася дома і варила обідать.

От сестра візьми та зазнайся з змієм. Богатир, що виїде з дому, то змій і летить до сестри. Він дужий, а проти богатиря і в світі дужчого не було. Задумала сестра звести богатиря зі світу. Раз приїхав брат додому, а сестра підсіла до нього та й питає:

— Скажи, братику, є хто проти тебе дужчий?

— Нема, — каже.

— А якби зв’язати руки дротом?

— Розірву дріт.

— Що ж є таке, чого б ти не розірвав?

— Все прорву, лише шовк — ні. Якби хтось зв’язав товсто, то…

— Ну добре, брате, спробуєш силу?

— Добре.

На другий день дістала вона шовку, а змія сховала під полом. Приїхав богатир.

— Нумо, брате, пробувать силу, поки голодний.

— Давай.

Сів богатир на лаві. А сестра давай його в’язати, обкручувати руки. Мотає та й мотає, намотала уже так товсто, що руками не обніме.

— Ну, братику, пробуй.

Смикнув він — не рветься. Сестра тоді:

— Вилазь, змію, скоріше!

Тільки змій показав голову, а богатир як напнеться, так той шовк разом з шкірою з рук зліз. Він тоді махнув раз, вдруге, втретє і відрубав змію голови.

— Отака ти, — каже, — у мене вірна, сестрице?

Взяв він її за коси, прив’язав дикому коневі за хвоста і пустив. Як поніс той кінь, як поніс! Оце, де вона вдариться головою, там робиться пагорб, а де спиною, там — долина. Оббіг той кінь півсвіту і вернувся. З того часу є долини і пагорби.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

190 (8086). Про походження долин та пагорбів. СУС порівн. 315. Записала Божко Анастасія 2010 року. Кирилюк Ангеліна Павлівна (1944). Кіровоградська область, Ульянівський район, Кам’яна Криниця