Українські народні казки

Про рисове дерево

Українська народна казка Кіровоградщини

Жили собі два брати. Один був бідний, а другий — багатий. У бідного було багато дітей, а нагодувати їх не було чим. Каже бідний брат:

— Ану піду я до свого багатого брата, попросю рису.

Прийшов він до брата та й просить:

— Брате, позич мені рису діткам кашу зварить, бо умирають з голоду.

Багатий брат узяв одну рисинку та й дав йому. Бідний брат узяв її та й посадив. Через деякий час виросло з тої рисинки велике рисове дерево. Думає бідний брат: «Зрубаю рисове дерево та наварю дітям каші». І тільки хотів зрубати дерево, як прилетів орел та просить:

— Чоловіче, віддай мені це дерево.

— Не можу, — каже бідний брат, — у мене дітки голодні.

Тоді орел пообіцяв чоловікові велике багатство. І бідний брат погодився віддати рисове дерево.

Невдовзі орел прилетів до бідняка і сказав:

— Сідай мені на спину.

Чоловік сів на орла і вони полетіли до високої гори. На вершечку гори орел опустився. Глянув бідний брат, а там золото, діаманти.

Каже йому орел:

— Забирай золота стільки, скільки зможеш понести. Тільки бистренько, бо зійде сонце і спалить тебе.

Бідний брат набрав коштовностей у кармани, сів на орла та й вони полетіли. Довго вони летіли, стали орла сили покидати. Тоді бідняк одрізав свою литку та й нагодував орла.

Коли вони прилетіли до бідного брата, орел побачив, що в чоловіка немає литки. Зрозумів птах, яким м’ясом годував його чоловік. Збризнув він ногу живою водою і вона знову стала цілою.

Попрощався орел з бідняком та й полетів. А бідний брат з того часу став жити багато й щасливо.

Прийшов до нього одного разу багатий брат. Побачив, як він розбагатів, та й давай про все розпитувать. Бідний брат розказав, як усе було.

Позавидував багатій своєму брату, поспішив додому. Узяв рисинку і посадив у землю. Виросло велике рисове дерево. І тут знову прилетів орел і попросив, щоб чоловік віддав йому дерево за винагороду.

Багатий брат набрав з собою мішків, сів на орла та й полетіли вони. На вершині гори орел опустився та й каже:

— Назбирай золота стільки, скільки зможеш понести. Але бистренько, бо зійде сонце і спалить тебе.

Багач як почав набирати золота в мішки, то й забув, що орел йому казав. Тоді птах почав його підганяти, але чоловік нічого не чув.

І тут вийшло сонце, побачило чужу людину на горі і спалило багача.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

132 (8016). Про рисове дерево. СУС —, є варіанти. Записала Жуйкова Наталія 2010 року. Науменко Віктор Миколайович (1950). Кіровоградська область, Маловисківський район, Злинка