Українські народні казки

Про сало

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили три бандити. Разом вони ходили красти. Потім один відійшов від них, одружився. Побудував хату, та й живе удвох із жінкою. Розжив хазяйство, викормив кабанчика. По осені зарізав його, посолив, сало склав у мішок та й повісив на горище на бантині. А в хаті були сіни без потолка. Прочули ті два бандити, що він зарізав кабанчика та й вирішили провідати його.

Прийшли до нього, а він саме пішов у ліс по дрова. Жінка сама дома, вони питають:

— Де хазяїн?

— Нема.

А вони в сіни тільки ввійшли, то побачили — на бантині висить сало. Жінка пита:

— А що ви хотіли?

— Раз господаря нема, будемо ми йти. Та ми хотіли побриця.

Та й пішли. На вечір прийшов чоловік, а жінка й розказує, що були гості, хотіли по бриця. Та й пішли, бо тебе нема.

А чоловік відповідає:

— Та це вони хотіли мене оббрить.

Поліз на горище, зняв сало та й поклав на ліжку під подушки. А на те місце повісив сито.

Та й полягали спати. Вночі прийшли бандити по сало. Один виліз на кришу, а другий внизу. Хата була крита соломою. Він дірку розгріб та й заліз. Другий чекає унизу. Цей, що на горищі й каже:

— Нема сала, саме сито.

— Нічого, що сите, з хлібом поїмо.

Надумали в хату пробратися. Думали, думали та й придумали. Постукали у вікно та й гукають:

— Хазяїн, корова одірвалась, капусту їсть.

Хазяїн вискочив на двір. І жінка за ним, а один у хату, схватив сало та й тікать.

Жінка пита:

— Вигнав корову?

— Нема ніякої корови... Це вони напевне по сало приходили?

— Нема сала.

Побіг слідом. Доганяє. Чує, вони балакають:

— Ти йди свисни попереду, що все спокійно, а я буду сало нести.

Підходе хазяїн до того, що ззаду та й каже:

— Давай я буду нести, а ти свисти.

Кинув мішок на плечі та й пішов додому.

А бандити говорять:

— Іване, ти свистиш?

— Свистю.

— І я свистю.

— А де ж наше сало?

— Просвистіли.

А чоловік приніс сало, кинув на порозі та й пішов до корови. А ті ззаду побачили, схватили сало та й тікають. Чоловік заходе у хату, пита:

— Де ти сало діла?

— Та я й не виходила.

Знову побіг доганяти. Доганяє, чує вони балакають.

— Ходім у ліс, там є пуста хатка. Там нажаримо сала.

А хазяїн обігнав їх, забіг у ту хатку й чекає їх. Приходять бандити, один розтопляє, а другий пішов дровець підсобирать. Тільки той вийшов з хати, а хазяїн як закричить. Бандит вискочив:

— Давай тікать, там нечиста сила живе.

А хазяїн узяв сало та й прийшов додому. Нажарив з жінкою та й їдять.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

174 (7309). Про сало. СУС —. Записано 2009 року. Томенко М. Ф. Дніпропетровська область, Криничанський район, Гуляйполе