☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Про скупого пана
Українська народна казка Кіровоградщини

Жив собі один панок. Він був такий скупий, що попроси в нього серед зими снігу, то й не допросишся.

Якось по дорозі до міста цей панок знайшов чавунного казанка. Казанок був старий і пощерблений, мабуть, хтось викинув його як непотріб.

«Ну й поталанило ж мені! — зрадів панок. — Цю знахідку можна з великим зиском продати». І щойно так подумав, як побачив неподалік одного дивакуватого бородатого чоловіка, що сидів під деревом і бавився золотою монеткою, підкидаючи її та ловлячи,

«От добре, а ось і покупець, який має гроші», — подумав панок. Підійшов до незнайомця та й каже:

— А чи не купиш у мене казанок? Він не простий, а чарівний: кашу варить найсмачнішу у світі. Та й коштує всього одну золоту монетку.

— Чому б не купити? — відповів чоловічок.

Та тільки-но взяв казанок до рук, весело вигукнув:

— Ця посудина не тільки кашу варить, вона, схоже, й справді чарівна. Он на її денці золота монетка з’явилася.

— То моя! — закричав панок.

Він вихопив казанка у чоловіка з рук, зазирнув у нього, але нічого не побачив. Здивовано глянув на чоловіка під деревом.

— А ти засунь туди голову, тоді, побачиш, — порадив чоловічок.

Панок так і зробив. Але тут таки схаменувся і почав казанка скидати. Сіпнув раз, другий Однак казанок ніби приріс до голови.

— Рятуйте, пропадаю! — зарепетував панок. — Чоловіче, ряту-у-уй!

— Я тобі допоможу, — каже бородань, — але спершу віддай монету.

— Е ні, не віддам, — уперся скупий панок, — це тепер моя монета.

Нічого не сказав на це чоловічок, тільки посміхнувся і пішов своєю дорогою, А жадібний панок ще довго блукав манівцями з казанком на голові, аж поки добрів до якогось села, де була кузня. Коваль діловито оглянув невдаху та й каже:

— Я тобі допоможу. Тільки заплати мені за це десять золотих монет.

Хоч панку і прикро віддавати такі гроші, але діватися нікуди, мусив погодитися. Отож недарма кажуть, що скупий платить двічі.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

81 (7961). Про скупого пана. СУС —. Записала Сілівестренко Вікторія 2010 року. Сілівестренко Раїса Микитівна (1937). Кіровоградська область, Новомиргородський район, Мартоноша