Про сміливу дівчинку

Українська народна казка Чернігівщини

В одному селі жили-були мама, батько і дочка. А в сусідньому селі жила їхня тьотя. От одного разу загадала мама доньці сходити провідати тьотю. Пішла дочка. Іде дорогою іде, аж назустріч їде червоний кінь, червоний віз, червоний чоловік. І питає дівчинку:

— Куди ти йдеш?

— До своєї тьоті, — сказала дівчинка.

— Не йди до неї, бо вона тебе з’їсть, — сказав чоловік і пішов собі.

Пішла дівчинка далі, а назустріч їде білий кінь, білий віз, білий чоловік і питає чоловік дівчинку:

— Куди ти йдеш?

— До тьоті — сказала дівчинка.

— Не йди, бо вона тебе з’їсть, — сказав білий чоловік і поїхав собі.

Пішла дівчинка далі. А назустріч їй чорний кінь, чорний віз, чорний чоловік і питає її чоловік:

— Куди ти йдеш?

— До тьоті, — сказала дівчинка.

— Не йди до неї, бо вона тебе з’їсть, — сказав чорний чоловік і пішов далі.

А дівчинка прийшла в хату, а там сидить тьотя, вся страшна і розпатлана. То була не тьотя, а відьма. Перетворилась вона на кішку дику і кинулась на дівчинку, щоб з’їсти. А вона не злякалась, піймала кішку і викинула у ліс. А з хати потім вийшла справжня тьотя, яка весь цей час була зачарована. Вона подякувала дівчинці, що та визволила її від чар. А дівчинка пішла собі додому.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

56 (4596). Про сміливу дівчинку. СУС порівн. 333А. Записала Ігнатенко Ганна (8 клас) 2008 року. Максименко Галина Тихонівна (1942). Чернігівська область, Городнянський район, Анисів