Українські народні казки

Про хитру лисицю

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив собі у лісі, у теплій хатині ведмідь. Одного зимового вечора хитра і ледача лисиця попросилася до ведмедя погрітися і заночувати. Погодився ведмідь і запропонував їй пережити у нього всю зиму, разом їм буде веселіше жити. Він ділився з нею запасами їжі, що припас собі на зиму. Лисиці найбільше сподобався мед.

Одного вечора вона хвостиком почала стукати об стілець, на якому сиділа. А ведмедю сказала, що це її просить вовк похрестити свою дитину.

Ведмідь відпустив лисичку. Вона пішла у комору, де стояла діжка з медом, виїла частину меду і зайшла в хату. Ведмедику сказала, що дитині дали ім’я Початочок.

На другий вечір так само лисичка відпросилася, сказавши ведмедику, що її знов запросили бути кумою. А сама знову пішла їсти мед. Повернувшись до хати сказала ведмедю, що дитину назвали — Серединкою. Так було і на третій день.

Доївши весь мед і повернувшись до хати, лисичка сказала, що дитину назвали Краплинкою. Смішним здалися імена ведмедю, та він на це нічого не сказав. А коли пішов взяти меду, щоб напитись чаю з лисичкою, йому стало все зрозуміло — діжечка була порожньою. Лише на дні лежала одна краплинка меду. Прогнав ведмідь лисичку з хати і сказав:

— Брехня завжди випливає на верх, і за неї треба відповідати!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

76 (7226). Про хитру лисицю. СУС (15). Записала Сакурова Аліна 2009 року. Турчин Н. І. (1948). Дніпропетровська область, Петриківський район, Петриківка

Дивіться також