Українські народні казки

Про хитру лисицю

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив собі у лісі, у теплій хатині ведмідь. Одного зимового вечора хитра і ледача лисиця попросилася до ведмедя погрітися і заночувати. Погодився ведмідь і запропонував їй пережити у нього всю зиму, разом їм буде веселіше жити. Він ділився з нею запасами їжі, що припас собі на зиму. Лисиці найбільше сподобався мед.

Одного вечора вона хвостиком почала стукати об стілець, на якому сиділа. А ведмедю сказала, що це її просить вовк похрестити свою дитину.

Ведмідь відпустив лисичку. Вона пішла у комору, де стояла діжка з медом, виїла частину меду і зайшла в хату. Ведмедику сказала, що дитині дали ім’я Початочок.

На другий вечір так само лисичка відпросилася, сказавши ведмедику, що її знов запросили бути кумою. А сама знову пішла їсти мед. Повернувшись до хати сказала ведмедю, що дитину назвали — Серединкою. Так було і на третій день.

Доївши весь мед і повернувшись до хати, лисичка сказала, що дитину назвали Краплинкою. Смішним здалися імена ведмедю, та він на це нічого не сказав. А коли пішов взяти меду, щоб напитись чаю з лисичкою, йому стало все зрозуміло — діжечка була порожньою. Лише на дні лежала одна краплинка меду. Прогнав ведмідь лисичку з хати і сказав:

— Брехня завжди випливає на верх, і за неї треба відповідати!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Турчин Н. І. (1948 року народження), Дніпропетровська область, Петриківський район, Петриківка
76 (7226). Про хитру лисицю. СУС (15). Записала Сакурова Аліна 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Дивіться також