Українські народні казки

Про хліб

Українська народна казка Поділля

Було це ще тоді, коли звірі розмовляли людською мовою. Дав бог людям жито і пшеницю, щоб вони обробляли його та хліб мали. Але не такі, як зараз, а широколисті і по п’ять — шість колосків на стеблі. Але люди не шанували цього Божого дару, адже хліба було доволі. Вони розкидали ці рослини, топтали їх та знищували.

Не зміг бог терпіти такої наруги над хлібом, та й відібрав у людей всю пшеницю і жито до останньої зернини. Настали для людей важкі часи. Голодні. Терплять, але не просять у бога пробачення.

От зібралися коти та собаки і стали радитися. Шкода їм дуже людей, бо ж таки бідують. І вирішили коти та собаки іти до бога, просити за людей, щоб Він повернув їм хліб. Пішли вони і стали слізно просити. Змилостивився бог на цих бідних тваринок і дав їм пшеницю та жито. Але тепер стебло стало високе, тоненьке, з одним колоском та ще й колючим, щоб не змогли люди його використовувати не там де потрібно.

Ось, тому, той хліб, що ми зараз їмо, собачий і котячий і потрібно їм завжди давати окраєць хліба.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

88 (7052). Про хліб. СУС —, багато варіантів. Записано 2008 року.
Оповідач: Гаврищук Мотря Іванівна (1913 року народження) Скала Оратівський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Про хліб

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись, у давнину, сіяли люди пшеницю. І росла вона не така, як зараз, а з великим колоском від самої землі. Тому й мали люди добрий врожай, мали з чого пекти хліб і пироги.

Прийшов час і люди перестали цінувати даний їм богом скарб, стали викидати хліб. Бог розгнівався і вирішив забрати у людей хліб назавжди. Але прийшли до бога звірі і попросили залишити їм хоч один колосок. Бог змилувався і вирішив, щоб люди не кидались хлібом, тож нехай заробляють його важкою працею.

А пшеничний колосок з того часу росте маленький.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

1 (5061). Про хліб. СУС —, низка варіантів. Записано 2008 року.
Оповідач: Мельник Галина Ісаївна (1956 року народження), село Христинівка, Христинівський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Про хліб

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись хліб родив такий, що пшениця мала колос від землі до самого верха. Але люди були невдячні і прогнівили бога. І господь сказав:

— Заберу у вас хліб.

Але почали плакати коти і собаки, які жили з людьми, і просили дати їм хліб. Тоді господь сказав:

— Залишу тільки зерно зверху колоска котам і собакам.

Відтоді ми їмо котячий і собачий хліб. Цих тварин треба любити, не ображати, бо ми їмо їхній хліб.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

37 (5237). Про хліб. СУС —, низка варіантів. Записано 2008 року.
Оповідач: Бай Ганна Пилипівна (1919 року народження), село Аврамівка, Монастирищенський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.