Українські народні казки

Про чоловічу долю

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Було два брати: один бідний, а другий багатий. Одного разу йшов бідний брат на поле багатого і бачить: ходить по полю якась жінка, збирає колоски і кладе до копи. Він підійшов до тієї жінки і питає:

— Ти хто така?

— Я доля твого брата.

— А де ж моя доля?

— Ось, лежить під копною спить!

— Що ж мені зробіть щоб і вона була така ж проворна, як і ти?

— Ось я тебе навчу, — каже доля багатого, — ти підкрадися потихеньку, схопи її за косу, бий та приказуй: „Оце тобі, лиха доля, лінощі! Оце тобі за те, що мене вже злидні через тебе обсіли!»

Послухав бідний брат цієї поради і пішов ловити свою долю. Підкрався, простягнув руку і хотів був схопити за коси, а вона крутнулася та й втекла. Бігав бідний за своєю долею, бігав, так й не впіймав. То й пішов собі. Став він більше працювати і поволі став зажитішим.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Пронько Валентина Кирилівна (1916 року народження), Дніпропетровська область, Новомосковський район, Новомосковськ
89 (7240). Про чоловічу долю. СУС (735). Записав Павлов Ян 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.