Українські народні казки

Про чоловічу долю

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Було два брати: один бідний, а другий багатий. Одного разу йшов бідний брат на поле багатого і бачить: ходить по полю якась жінка, збирає колоски і кладе до копи. Він підійшов до тієї жінки і питає:

— Ти хто така?

— Я доля твого брата.

— А де ж моя доля?

— Ось, лежить під копною спить!

— Що ж мені зробіть щоб і вона була така ж проворна, як і ти?

— Ось я тебе навчу, — каже доля багатого, — ти підкрадися потихеньку, схопи її за косу, бий та приказуй: „Оце тобі, лиха доля, лінощі! Оце тобі за те, що мене вже злидні через тебе обсіли!»

Послухав бідний брат цієї поради і пішов ловити свою долю. Підкрався, простягнув руку і хотів був схопити за коси, а вона крутнулася та й втекла. Бігав бідний за своєю долею, бігав, так й не впіймав. То й пішов собі. Став він більше працювати і поволі став зажитішим.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

89 (7240). Про чоловічу долю. СУС (735). Записав Павлов Ян 2009 року. Пронько Валентина Кирилівна (1916). Дніпропетровська область, Новомосковський район, Новомосковськ