Українські народні казки

Пророцтво старого ворожбита

Українська народна казка Гуцульщини

В давніх часах жив цар. А другий цар виповів йому війну. Він пішов до ворожбита і спитав, від чого він має умерти. Ворожбит йому каже:

— Ти не впадеш у бою, але маєш умерти від свого любого коня.

Як учув цар ці слова від ворожбита, лишив свого любого коня дома і сказав слугам файно його доглядати. І сів на другого коня, і поїхав на війну.

Воював цар кілька років. Нарешті війна скінчилася і вернувся цар додому. І питає слугів, де його кінь. Слуги відказують йому:

— Ваш кінь уже давно неживий.

— А де ж його закопано? Най я подивлюся хоть на його кістки. Пішов цар дивитися на ті кості. А в черепі коня звила гніздо гадюка.

Цар рушив череп ногою, а відти виповзла гадюка і вкусила царя за ногу. І не помогли йому ніякі ліки, нічого. З того цар помер. І сповнилося пророцтво старого ворожбита: цар загинув від свого коня, хоть і неживого.

І з усієї країни з’їздилися люди до того ворожбита за пророцтвами.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Верхній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
8 січня 1987 року
Оповідач: Неґрич Михайло Миколайович (1920 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.