Півень і двоє мишенят
Українська народна казка Чернігівщини
Жили собі двоє мишенят — Круть і Верть, а з ними півень Голосисте Горлечко. Мишенята тільки й знають, що танцюють та гуляють. А півень зранку встане, всіх піснею побудить і до роботи береться. Якось підмітав він у дворі і знайшов пшеничний колосок.
— Круть! Верть!- почав кричати півень. — Подивіться, що я знайшов!
Мишенята поприбігали і кажуть:
— Якби хтось цей колосок обмолотив.
— А хто ж його молотити буде?
— Не я!- закричало одне мишеня.
— І не я!- закричало друге.
— Я помолочу, — каже півень.
І пішов робити свою роботу.
Помолотив півень колосок і знов кричить:
— Круть! Верть! А йдіть сюди, подивіться, скільки я намолотив!
— Дак треба те зерно у млин однести, — кажуть вони, — та муки намолоти.
— А хто ж його понесе?
— Не я!- закричало одне мишеня.
— І не я!- закричало друге.
— Ну дак я однесу, — сказав півень.
Узяв на плечі та й поніс. А мишенята знов собі скачуть та в довгу лозу граються. Прийшов півень додому та й знов кричить:
— Круть! Верть! Я муку приніс!
Поприбігали мишенята, зраділи.
Ой, півнику! Тепер уже лиш тісто замісити та пирогів напекти.
— А хто ж його місить буде?
— Не я!- закричало одне мишеня.
— І не я!- закричало друге.
— Подумав півень, подумав та й каже:
— Видно прийдеться мені тісто місити.
Замісив півень тісто, приніс дров і запалив вогонь у печі. Спеклися пироги, повитягував їх півень і поклав на стіл. А мишенята вже тут як тут.
— Ох я і голодний! — каже Круть.
— І я!- кричить Верть.
Та й посідали скоренько за стіл. А півень каже:
— Підождіть, підождіть! Ви спочатку скажіть, хто знайшов колосок?
— Ти, — кажуть мишенята.
— А хто його молотив?
— Дак ти!
— А тісто хто місив, а піч топив, а пиріжки пік?
— Та все ти, півнику!
— А ви що робили?
А що миші могли сказати? Нічого. Почали вони вилазити з-за столу, а півень і не тримав. Хто ж таких ледарів пиріжками пригощати буде?