Українські народні казки

Підлесливий осел

Українська народна казка про тварин

Молодий осел, видячи, що пес свому панові леститься і при обіді живиться, гадав собі: «Коли пан і челядь огидного псиська так люблять, що би то зо мною діялося, якби я собі так, як він, поступив?! Та же я, прецінь, пожиточнійший і славнійший, п’ю чисту воду і не живлюся плюгавими стравами!»

На тоє приходить пан до стайні, а осел побіг напротив него, сп’явся передніми ногами на плечі єго і хотів твар пана полизати. Но тим своїм поступком так пана прогнівив, що пан слуги прикликав і велів лестного осла добре витовкти, що і зараз сталося. Від сего часу ослу уже більше леститись не завагалося.

Походження та примітки

Підлесливий осел. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Час і місце запису не зазначені. Ластівка. Письмо для руських дітей, яко прилога до «Учителя», Львів, 1869—1881., 1872, ч. 14, стор. 320.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.