Українські народні казки

Рома та звірі

Українська народна казка Кіровоградщини

Жили собі дід і баба, тато з мамою і був у них хлопчик Романчик. І от одного разу Романчику дуже захотілося огірочків. Він і просить маму:

— Мамо, нарви мені огірочків!

А мама Ромина була вчителька, і їй було час іти до школи. От вона йому і відповідає:

— Зачекай, Рома, поки я прийду зі школи, і потім підемо та й нарвемо огірочків.

Пішла мама до школи, а Романчик подумав-подумав і вирішив піти сам тих огірочків нарвати. І для себе, і для мами з татом, і для діда з бабою. Пішов він на город, ходив-ходив, ніде огірочків не знайде. Сів він та й плаче, сльози ручками витирає. Коли це летить горобчик. Побачив, що Рома плаче, прилетів до нього та й запитує:

— А чого це ти, Романчику, так гірко плачеш?

А Рома йому і відповідає:

— А як же мені не плакати, коли я хотів огірочків нарвати і не можу знайти, де вони ростуть?

— Не плач, — відповідає йому горобчик — я твоїй біді зараджу. Я високо літаю, я бачив, де ростуть огірочки. Я летітиму, а ти йди за мною.

От полетів горобчик, а Рома пішов слідом за ним, і прийшов до грядки, де ростуть огірочки. Рома подякував горобчикові і говорить йому:

— Прилітай до мене взимку, горобчику, я тобі зернечка дам.

Нарвав Рома огірочків, для всіх вистачить. Попробував підняти і понести, та не подужає. Сів він біля огірочків і знову плаче. Коли це по дорозі біжить лисичка. Побачила вона, що Рома плаче,та й запитує його:

— А чого це ти, Романчику, так гірко плачеш?

— А як же мені, лисичко, не плакати, якщо я назбирав огірочків, а не можу їх підняти, щоб до хати донести?

— Не плач, Романчику, — відповідає йому лисичка, — я твоїй біді зараджу. Я зараз біжу до лісу, пришлю до тебе ведмедика, він тобі допоможе.

Рома подякував лисичці та й говорить:

— Як буде тобі скрутно, лисичко, прибіжиш до мене, я тобі також допоможу.

Побігла лисичка, а через деякий час прийшов до Романчика ведмедик і говорить:

— Це ти той хлопчик, якому потрібна допомога?

Взяв, ведмедик Романчика на одну лапу, а відро з огірочками на другу та й говорить:

— Показуй, куди нести!

Рома показав і ведмедик відніс Рому й огірочки до хати. Рома подякував йому і говорить:

— Приходь до мене, ведмедику, як меду бджілки наносять, я тебе пригощу.

— Дякую, — сказав ведмедик, — прийду.

Тут і мама повернулася зі школи, побачила огірочки та й запитує:

— А як це ти, Романчику, огірочків приніс?

Рома їй відповідає:

— А мені звірі допомогли!

А потім Рома допоміг і звірям: ведмедика пригостив медом, лисичці з татом рибки наловили, і цілу зиму Рома насипав у годівничку горобчику зерно.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

74 (7954). Рома та звірі. СУС —, новотвір. Записано 2010 року. Коркош Валентина Григорівна (1957). Кіровоградська область, Новомиргородський район, Оситна