Рідні брати
Українська народна казка Кіровоградщини
Один батько залишив у спадок своїм синам поле. Вони його справедливо поділили. Один брат був нежонатий і дуже багатий. А другий був бідний і мав купу дітей.
Настали жнива. Не йшов сон на очі багатому братові. Думки в голову лізли:
«Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім’ю».
Тоді він устав з ліжка, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове поле.
А тієї ж ночі бідний брат міркував собі: «Мій брат не має ні жінки, ні дітей. Єдине, що його може втішити — це багатство. Допоможу йому примножити його». Він раненько устав, пішов на своє поле і переніс кілька снопів на братове.
Те ж саме діялося і в наступні ночі. Кожен переносив збіжжя на братове поле і обидва дивувалося, що його весь час порівну.
Але однієї ночі, переносячи снопи, брати зустрілися на межі. Вони все зрозуміли, засміялися, обійняли один одного і щасливо пішли до своїх осель. Ця казка є прикладом справжньої братньої дружби.