Українські народні казки

Рідні брати

Українська народна казка Кіровоградщини

Один батько залишив у спадок своїм синам поле. Вони його справедливо поділили. Один брат був нежонатий і дуже багатий. А другий був бідний і мав купу дітей.

Настали жнива. Не йшов сон на очі багатому братові. Думки в голову лізли:

«Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім’ю».

Тоді він устав з ліжка, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове поле.

А тієї ж ночі бідний брат міркував собі: «Мій брат не має ні жінки, ні дітей. Єдине, що його може втішити — це багатство. Допоможу йому примножити його». Він раненько устав, пішов на своє поле і переніс кілька снопів на братове.

Те ж саме діялося і в наступні ночі. Кожен переносив збіжжя на братове поле і обидва дивувалося, що його весь час порівну.

Але однієї ночі, переносячи снопи, брати зустрілися на межі. Вони все зрозуміли, засміялися, обійняли один одного і щасливо пішли до своїх осель. Ця казка є прикладом справжньої братньої дружби.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

14 (7895). Рідні брати. СУС —, є варіанти. Записав Калюжний О. 2010 року. Онищенко Світлана Василівна (1930). Кіровоградська область, Олександрівський район, Нова Осота