Українські народні казки

Свідок перекотиполе

Українська народна казка Буковини

Їден чоловік дуже добре жив з сусідом. Договорилися вони наймитися в якогось пана на рік служити, щоб заробити грошей, і пішли служити. Їден з них робив добре і заробив більше, а другий заробив мало. Ідуть вони додому, а той, що мало заробив, думає: «Як прийдемо додому та моя жінка взнає, що я заробив менше, — буде сваритися. А як я його вб’ю та заберу гроші, то буде якраз добре».

Вийшли вони в степ, піймив він товариша і вбиває його. А тут якраз качається степом перекотиполе.

— Ти будеш моїм свідком, — сказав до перекотиполя чоловік, якого вбивав товариш.

Сказав він це, упав на землю і вмер. А вбивця засміявся:

— Буде тобі перекотиполе свідком.

Забрав у вбитого гроші, а тіло його припорпав у степу. Прийшов додому, а сусідова жінка питає:

— А де ж мій Василь?

— Він зостався ще рік служити.

Але минув рік, минув другий і третій — нема чоловіка. Жінка знов питає сусіда, а той каже:

— Я нічого не знаю — він зостався в пана.

Їдного разу поїхав убивця з жінкою на базар. Купили вони, що треба було, та й їдуть додому. Проїжджають попри те місце, де він убив колись товариша, — знов качається перекотиполе. Пригадав він, що сказав його товариш перед смертю, та й засміявся. Жінка питає його:

— Чого ти, чоловіче, засміявся?

— Та так собі.

А жінка почала гризти його:

— Скажи.

І він почав казати їй:

— Як я на цім місці вбивав Василя, дак він казав, що перекотиполе буде йому свідок. Пригадав я ці слова його та й засміявся.

Минув рік, і почали чоловік з жінкою сваритися. А вона пішла в поліцію і сказала:

— Мій чоловік убив Василя, з яким разом служив у пана.

Заарештували його, засудили і посадили в тюрму. А в той час за вбивство на все життя садили. То й не знати, чи жиє він ще, чи, може, вже й умер у тюрмі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
11 травня 1979 року
Оповідач: Скаженюк Дьордій Степанович (1907)

Свідок перекотиполе

Українська народна казка Поділля

За селом пас наймит коней. Аж їде заможній господар. Сподобалася йому пара коней. Захотів їх відібрати, а пастуха вбити. Бачить наймит, що по степом котиться перекотиполе і каже:

— Бур’яни, станьте мені свідками.

Засміявся вбивця на ці слова і вбив наймита.

Пройшли роки. Проїжджав якось той злодій із своєю дружиною тими місцями, побачив перекотиполе і знову засміявся. Жінка випитала в нього причину його сміху, а потім розказала своїй кумі про давно скоєне вбивство, і скоро про це знало все село. І покарали того чоловіка.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

244 (6559). Перекотиполе. СУС —. Записано 2009 року. Ткачук Любов Олександрівна (1940). Вінницька область, Козятинський район, Перемога