Українські народні казки

Сини корчмаря

Українська народна казка Гуцульщини

Був жид-корчмар та й його жінка. Було в них два хлопчики. І забаглося тій жінці мати ще дитину з другим (а то так буває на світі). І мала вона ще третього хлопчика. І так бився той менший з тими двома, що жидови жаль ся зробило. (А він знав, що то не від него дитина.) І пішов жид робити контракт на два хлопці. А суддя питає:

— Кілко маєте хлопців?

— Три маю, а свій маєток пишу на двох. Бо третій не мій. Пройшов якийсь час, тато помер. Прийшли всі три хлопці до маси.

Запитався судця:

— Чого ви прийшли до маси?

— Ми прийшли, аби ви нас поділили татовим маєтком.

— Хлопці, ідіть усі три т’хаті, беріть усі три буки в руки та й свідка. І йдіть бийте по три рази по татовому гробі.

Тоді два старші хлопці сплакали й сказали:

— Пане судця, ми не хочемо татового маєтку та й не будемо бити по татовому гробі.

А цей май молодший стоїть і мовчить.

— А що ти, хлопчику, скажеш? А він сказав:

— Я буду бити за всіх трьох.

Тоді суддя порозумів, що цес третій не є цего роду, і сказав:

— Хлопчику, не можна бити ні по чиїм гробі. І сказав судця третьому хлопцеви:

— Іди до свої мами. Мама має знати, де твій тато, бо тут не маєш що шукати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Космач, Косівського району, Івано-Франківської області
1 серпня 1986 року
Оповідач: Кіращук Танасій Дмитрович (1904 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.