Українські народні казки

Синиця і легарі

Українська народна казка про тварин

Синиця, як хто довго вилежується, любить йому над головою заводити:

— Пустий, пустий, пустий! Нер-роб!

А на весну ще жадна птаха не співає, а вона вже каже:

— Ціцібі, ціцібі, ціцібі!
Кидай сани, бери віз,
А ти, бабо, з печі злізь!

Походження та примітки

Синиця і легарі. Зап. О. Іванчук у с. Тростянець Снятинського пов. (Гуцульщина) від В. Павлюка. Час запису не зазначений. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 510.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.