Українські народні казки

Синій пролісок

Українська народна казка Полтавщини

Прокинулось променисте Сонечко. Посміхнулося, розлило навкруги світло і тепло. Поморщився від тепла сніг і почав одразу худнути.

З-під снігу вирвалися веселі струмочки і помчалися до свої мами-річки. Вони підстрибували, бавилися, наспівували пісеньку. Але що таке? Від пісень прокинувся пролісок. Він потягнувся, відчув на своїх рученятах тепло. І виліз із землі. Глянув навкруги, закружляв на місці, засміявся.

— Як цікаво! Як хороше! Любе сонечко, грій сильніше!

Почуло сонечко проліска і посміхнулося. Сніг розтанув. Зима дременула далеко на північ.

Повеселішав тоді пролісок і розквітнув. Неначе шматок неба на галявину впав. Якщо розквітли проліски, то прийшла весна. Пролісок приніс весну.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

166 (7074). Синій пролісок. СУС-, новотвір. Записала Іваненко Світлана 2009 року.
Оповідач: Терещенко Ніна Василівна, Пізники, Чорнухівський район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.