☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Сирітка
Українська народна казка Чернігівщини

Жили собі дві сім’ї. Через якийсь час одна сім’я померла. І там залишилась дівчинка, яку забрала друга сім’я. А в тій сім’ї теж була дівчинка.

І от мачуха незлюбила сирітку, все їй загадувала щось робити. Одного разу жінка каже чоловікові:

— Відвези це дівчисько в ліс до хатини Баби Яги.

Чоловік повіз дівчину до лісу, там вона пішла в хатину. Поприбирала все і Баба Яга її одягла, взула і дала намисто. А коли батько приїхав подивитися на дівчину і забрати її, Яга дала їй скриню з всякою всячиною.

От жінка відправила й свою доньку туди, а коли Баба Яга попросила води принести, то вона сказала:

— Сама принеси!

Коли батько приїхав по доньку, то Баба Яга дала йому сундук. Коли він приїхав додому і відкрив сундук, то там були лише кістки. Мати розсердилась і наказала чоловікові втопити дівчину. Привіз батько дівчину та й каже:

— Топити я тебе не буду, бо мені жаль. Ти йди собі, може де знайдеш хліба.

І вона пішла. Знайшла хатину змії і там теж поприбирала, все зробила. Приїхав чоловік забрати дитину, він навіть не впізнав дівчини. Вона була вже дорослою і на ній було багато золота. Мати й свою доньку відправила туди. Та змія покусала її на смерть.

За те, що мачухи донька не повернулася, то вона приказала відправити дівчину-сирітку до барлогу ведмедів. Дівчина прийшла і здружилася з маленьким ведмежатком, з яким ніхто не міг знайти спільної мови. Всі ведмеді почали її захищати і дуже полюбили. Батько приїхав забрати дівчину, а вона сказала:

— Нікуди я не піду, ображали мене, а тепер забираєте. Вже мені й тут добре.

І дівчинка залишилася з добрими ведмежатками.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

197 (5249). Сирітка. СУС 480. Записала Хороліч Катерина 2008 року. Вороніна Ганна (1930). Чернігівська область, Менський район, Макошино