☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Скарб
Українська народна казка Кіровоградщини

Були собі дід і баба, і було у них на полі просо. Все його дід стеріг. Прийшов пообідати й каже:

— Біжи, синку, в поле просо стерегти.

Пішов він у поле просо стерегти. Йде і чує, щось у просі говорить:

Ось і хлопчик іде, пундики несе.

Як візьму я хлопця за волосся,

Закину його в чорні ліси.

Буду хлопця терти і м’яти,

І не буде кому хлопця обороняти.

Прийшов він додому і каже:

— Щось у нашому просі є.

— Брешеш, — каже тато, — захотів ти їсти й прийшов додому. Йди, доню, ти в поле просо стерегти.

Йде дівчина по полю і чує, в просі щось говорить:

Ось і дівчина іде, пундики несе.

Як візьму я дівчину за волосся,

Закину її в чорні ліси.

Буду дівчину терти і м’яти,

І не буде кому її обороняти.

Прийшла вона додому і каже:

— Справді, тату, щось у просі таки є.

— Брешеш, — каже батько, — не захотіла просо стерегти та й пішла додому.

Пішла баба в поле. Йде і чує, що у просі щось розмовляє. Злякалася баба й побігла додому. Прийшла вона й каже:

— Правда, діду, щось й справді є в просі.

— Брешеш. Піду я в поле, перевірю.

Іде і чує, справді щось в просі є. прийшов додому й каже:

— Піду до попа, щоб він просо освятив.

Йде дід з попом та й чують, щось говорить у просі. Злякався піп та й навтьоки. Стоїть дід сам і баче, хлопець іде. А щось у просі знову говорить. Хлопець все прислухається, звідки голос йде. А воно йому каже:

— Підійди!

Підходе хлопець, аж поки не побачив, а тоді як ударить про ньому булавою, а воно розсипалося грішми.

Хлопець переділив гроші з дідом та й пішли вони додому.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

98 (7980). Скарб. СУС —. Записала Глизь Анжела 2010 року. Голик Ніна Петрівна (1931). Кіровоградська область, Олександрійський район, Михайлівка